Каталог файлов
| Главная » Файлы » Науково-дослідна робота » Науково-дослідна робота |
| В категории материалов: 2 Показано материалов: 1-2 |
Сортировать по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Загрузкам · Просмотрам
|
Туристсько-рекреаційний
потенціал Березнівського району Рівненської області Автор: Кащук Дар’я Петрівна, учениця 11 класу Рівненського НВК «ЗОШ І–ІІІ
ступенів – спеціалізована спортивна школа»
№ 26. Наукові керівники: Мартинюк Віталій Олексійович, канд.
геогр. наук, доц. кафедри екології та збалансованого природокористування РДГУ; Осніцька Наталія Олександрівна, вчитель географії Рівненського
НВК «ЗОШ І–ІІІ ступенів – спеціалізована спортивна школа» № 26. Індустріальний розвиток
цивілізації, забруднення екологічних систем навколо великих промислових
районів, збільшення психологічного навантаження на людину через прискорення
темпу життя, змушує все більшу кількість людей шукати відпочинку та
оздоровлення в різних куточках України. Особливості географічного розташування
та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та
туристично-рекреаційного потенціалу Березнівського району створюють усі
можливості для всебічного задоволення пізнавальних, оздоровчо-спортивних і
духовних потреб вітчизняних та іноземних туристів. Метою роботи
є дослідження природно-рекреаційних, історико-культурних та
соціально-економічних ресурсів, розробка різних видів туристичних маршрутів, а
також виявлення проблем та перспектив розвитку туризму в Березнівському районі. Досліджувана територія має
сприятливі природні умови для розвитку туризму (за оцінкою придатності клімату
– придатна). Адже Березнівський край має рівнинний рельєф, помірний клімат,
високу лісистість, мальовничі краєвиди, мінеральні води, багаті водні ресурси,
рідкісні та лікарські рослини, багатий тваринний світ. Природно-антропогенні
туристичні ресурси району є багатими і унікальними:Надслучанський РЛП,
зоологічний заказник "Урочище Брище», Березнівський дендрологічний парк,
ландшафтний заказник "Соколині гори”. Найціннішими серед архітектурних
пам’яток є: Губківський замок 15 ст., церква Св. Миколая в м.Березне, церква
Іоанна Богослова в с.Балашівка, церква Різдва Богородиці в с.Друхів. Соціально-економічна база розвитку туризму має багато проблем: низька
якість місцевих доріг, мала кількість готелів, кемпінгів, закладів відпочинку
та розваг. До позитивних аспектів можна віднести розвиток сільського туризму. В
районі готові приймати туристів 13 приватних агросадиб, які пропонують
традиційну поліську кухню, велосипедні екскурсії, прогулянки на конях або на
човнах, риболовлю та полювання. Туристсько-рекреаційний потенціал
району можна використовувати через розробку цікавих туристичних маршрутів. Авторський
туристичний маршрут «Перлини Березнівщини» за напрямком – с.Маринин – с.Губків
– с.Іванівка – с.Бистричі – с.Моквин – м.Березне придатний для розвитку
пізнавального, екологічного, сільського, спортивного туризму, для полювання,
риболовлі, збирання грибів, ягід, лікарських рослин, прогулянок на велосипеді,
на конях, пішком.
Наші
дослідження дають підстави висловити рекомендації щодо розвитку туризму і рекреації
Березнівщини: стимулювати сільський туризм, підтримувати запроваджену практику
мікрокредитування власників агросадиб; активізувати рекламно-інформаційну
діяльність; формувати позитивний імідж району; розвивати туристичну
інфраструктуру; розробляти нові туристичні маршрути; представляти туристичний
потенціал Березнівщини під час виставкових заходів; залучати інвестиції. |
|
Еколого-географічний аналіз ґрунтів схилових геокомплексів (на прикладі відрізку басейну р.Случ, Березнівський район) Автор: Лисюк Катерина Володимирівна, учениця 11 класу Рівненського НВК «ЗОШ І–ІІІ ступенів – спеціалізована спортивна школа» № 26. Наукові керівники: Мартинюк Віталій
Олексійович, канд. геогр. наук, доц. кафедри екології та збалансованого
природокористування РДГУ; Осніцька Наталія Олександрівна, вчитель географії Рівненського
НВК «ЗОШ І–ІІІ ступенів – спеціалізована спортивна школа» № 26. Розв’язання
господарських і природоохоронних завдань вимагає розуміння закономірностей
розвитку схилових геокомплексів. Такого типу геокомплекси поширені на
Рівненщині в усіх фізико-географічних районах. Найбільше геоекологічних ризиків
природокористування завдають саме ландшафти зі схиловою мікрозональністю.
Вивчення фізико-географічних процесів, що відбуваються у межах таких геосистем,
прогнозування їх розвитку є актуальним і потрібним. Мета роботи – розкрити особливості процесів
міграції речовин у ґрунтах катенарних геокомплексів на прикладі екотонної
ключової ділянки мікрокатени «Схил долини р. Случ» (Волинське Полісся). Еколого-географічний
аналіз міграції речовин у ґрунтах мікрокатени «Схил долини р. Случ» (с. Бистричі) дозволив встановити, що вміст гумусу
зменшується від елювіального горизонту аж до материнської породи в усіх
чотирьох ґрунтових профілях.
Вниз по схилу відбувається виніс гумусу від привододільної частини схилу до
його підніжжя. На усіх генетичних горизонтах ґрунтового профілю у приаквальній
фації спостерігається збільшений відсоток гумусу. Аналіз міграції біогенних
елементів показав зменшення кількості Р2О5 (рухомі форми)
від поверхневих горизонтів аж до материнської породи. У приповерхневому
горизонті ґрунту (0- Наші
дослідження дають підстави висловити рекомендації щодо обмеження сільськогосподарського
природокористування у приаквальній частині мікрокатени долини р. Случ. До
певних екологічних ризиків слід віднести випасання ВРХ, сінокосіння,
вирощування сільськогосподарських культур тощо у заплаві р. Случ. Моделювання
вивчення процесів геохімічної міграції у ґрунтах схилових геокомплексів інших
ландшафтів Волинського Полісся дозволить виявити певні закономірності,
тенденції їх розвитку, прогнозування та оптимізації природокористування. |